Чоловіки молодші за 25 років зазвичай перебувають на обліку призовників і не підлягають мобілізації, однак вік сам по собі не дає такого захисту всім. Якщо людина вже має статус військовозобов’язаного і не належить до категорій, для яких законом прямо передбачено відстрочку від призову, її можуть мобілізувати.
Ключове значення має не лише дата народження, а й військово-обліковий статус чоловіка. До 25 років більшість юнаків залишаються призовниками, а після досягнення цього віку їх переводять на облік військовозобов’язаних.
Однак військовозобов’язаними деякі чоловіки могли стати значно раніше. Зокрема, така ситуація виникла з тими, кого за старими правилами визнавали непридатними до військової служби в мирний час, але обмежено придатними у воєнний час і через це зараховували до запасу.
Статус «обмежено придатний» в Україні скасували, проте сам факт перебування таких людей на обліку військовозобов’язаних автоматично не зник. Якщо після повторної ВЛК чоловіка визнають придатним і він не має іншої законної підстави для відстрочки, сам вік до 25 років не завжди захищає його від мобілізації.
Водночас закон прямо визначає окремі категорії військовозобов’язаних молодших за 25 років, яких не можуть мобілізувати без їхньої згоди. Серед них, зокрема, чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку або базову військову службу і ще не досягли 25-річчя.
Окремий захист діє і для молодих військових, які уклали спеціальний однорічний контракт у віці від 18 до 25 років та після служби були звільнені на визначених законом підставах. Протягом 12 місяців після звільнення їх не можуть призвати повторно без згоди.
Після 25-річчя ситуація змінюється принципово. Чоловіка знімають з обліку призовників і переводять до категорії військовозобов’язаних, після чого за відсутності відстрочки, бронювання або іншої законної підстави він може бути призваний під час мобілізації.
Саме цей перехід може створити проблему для працівників критично важливих підприємств. Поки людина значиться призовником, підприємство не може оформити їй звичайне бронювання як військовозобов’язаному, а після зміни статусу між внесенням даних до реєстру та оформленням броні може виникнути часовий розрив.
Адвокатка Марина Суткович радить не орієнтуватися лише на напис у «Резерв+». Якщо чоловікові вже виповнилося 25 років, але застосунок ще показує старий статус, це саме по собі не означає, що він і надалі юридично залишається поза мобілізаційними процедурами.
Окрема проблема зберігається щодо чоловіків до 25 років, які свого часу отримали статус військовозобов’язаних через колишню категорію «обмежено придатний». Верховна Рада ще у 2024 році ухвалила законопроєкт, який мав захистити цю групу від мобілізації без їхньої згоди до 25 років, однак документ досі не набув чинності.
Тому передбачити ризик мобілізації лише за віком неможливо. Найважливіше перевірити, чи зазначений чоловік у військовому обліку як призовник або військовозобов’язаний, а також чи має він чинну відстрочку, бронювання або іншу передбачену законом підставу не бути призваним.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover