Працівника навчального закладу не можна змушувати залишати безпечне місце під час повітряної тривоги лише для того, щоб він вчасно прибув на роботу. Якщо через необхідність перебувати в укритті педагог запізнився, такі обставини можуть бути визнані поважною причиною відсутності.
В окремих навчальних закладах педагогів вимагають бути на робочому місці вже на початок робочого дня, навіть якщо в цей момент триває повітряна тривога. Такі вимоги можуть пояснювати необхідністю відновити роботу одразу після відбою.
Водночас роботодавець не має права вимагати від працівника залишити безпечне місце та вирушити до навчального закладу, якщо дорога може створювати очевидну загрозу для життя або здоров’я. Право на безпечні та здорові умови праці є одним із базових трудових прав.
Стаття 2 Кодексу законів про працю також закріплює право працівника на належні та безпечні умови. Роботодавець не може вимагати виконання роботи в обставинах, які становлять явну небезпеку для людини.
Законодавство при цьому не містить вичерпного переліку всіх поважних причин відсутності на роботі. У кожному випадку має оцінюватися, чи справді обставини об’єктивно перешкоджали працівнику прибути на робоче місце і чи міг він самостійно їх усунути.
Повітряна тривога може бути такою обставиною, якщо людина перебувала в укритті та не могла безпечно вирушити на роботу. До цього часу може бути включений і період, необхідний для того, щоб дістатися до укриття, а після відбою — залишити його та продовжити дорогу.
Працівникові за можливості варто повідомити керівника про причину запізнення або відсутності. Особливо це стосується ситуацій, коли тривога почалася до початку робочого дня або застала людину дорогою.
Якщо в самому навчальному закладі немає обладнаного укриття, де працівник може безпечно перебувати та виконувати свої обов’язки, залишатися в іншому захищеному місці під час тривоги також обґрунтовано.
Наявність укриття у школі чи іншому закладі має враховуватися під час організації роботи. Керівництво повинно визначити порядок дій персоналу на випадок надзвичайної ситуації або користуватися загальними правилами поведінки під час повітряної тривоги.
Водночас навіть наявність укриття в будівлі не дає роботодавцю права вимагати від працівника прямувати до нього через небезпечну територію після того, як тривогу вже оголошено. Безпека людини залишається пріоритетом.
Окреме питання стосується доступу до шкільних укриттів. Поза освітнім процесом такими захисними спорудами можуть користуватися не тільки учні та працівники закладу, тому відповідальні особи мають забезпечувати доступ людям, які мають на це право.
За необґрунтоване недопущення до укриття передбачено адміністративну відповідальність. Штраф може становити від 1700 до 3400 гривень, а за порушення правил експлуатації захисних споруд — від 2550 до 5100 гривень.
Повторне порушення протягом року може потягнути штраф до 8500 гривень. За невиконання вимог ДСНС передбачена відповідальність у розмірі від 3400 до 6800 гривень.
Якщо неналежний стан укриття або відмова в доступі призвели до травмування чи загибелі людей під час тривоги, може наставати вже кримінальна відповідальність. У таких випадках можливе позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
За утримання та експлуатацію захисної споруди відповідає її балансоутримувач — власник або юридична особа, на балансі якої перебуває укриття. Для його обслуговування можуть створюватися відповідні формування цивільного захисту або призначатися відповідальні працівники.
Залучення працівників до формувань цивільного захисту має відбуватися на добровільних засадах із урахуванням віку, дієздатності та стану здоров’я. Умови виконання таких обов’язків і порядок заохочення можуть визначатися колективними договорами та наказами керівництва.
Якщо педагогів змушують залишати безпечне місце або працювати в умовах очевидної небезпеки, вони можуть звернутися до профспілки, Державної служби України з питань праці або Національної поліції. За можливості також варто фіксувати вимоги роботодавця, які можуть суперечити правилам безпеки.
Постанова Кабінету міністрів №1092 запровадила червоний і жовтий рівні загрози залежно від засобів повітряного нападу. Водночас для працівників навчальних закладів порядок дій під час повітряної тривоги через це не змінився.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover